autoua
×
АвтоЗакон @ Autoua.net / Каталог документів / Дорожній рух /
Закон України «Про дорожній рух»: Розділ III. Права та обов'язки учасників дорожнього руху
← попередня сторінка | зміст | наступна сторінка → Версія для друку  Версія для друку    Обговорити на форумі  Обговорити на форумі

Розділ III
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 14. Учасники дорожнього руху

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху мають право на:

  • безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
  • вивчення норм і правил дорожнього руху;
  • отримання від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та інших організацій, а також підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України інформації про умови дорожнього руху.

Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодавства.

Учасники дорожнього руху зобов'язані:

  • знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;
  • створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
  • виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Працівники органів внутрішніх справ, військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб при виконанні службових обов'язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них. 

Стаття 15. Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами

Кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:

  • мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;
  • автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку;
  • автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку;
  • автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Перелік медичних протипоказань (захворювань і вад), за наявності яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним вимогам. Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, визначаються спільним актом Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань освіти і науки, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.

Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п'ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері.

Теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.

Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу

Водій має право:

  • керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;
  • довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;
  • знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи;
  • відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян;
  • на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;
  • на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
  • одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.

Водій зобов'язаний:

  • мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів;
  • виконувати розпорядження працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
  • вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;
  • не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів;
  • перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;
  • своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль;
  • під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;
  • надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;
  • сплатити збір за першу реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом України;
  • надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;
  • вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів.

Надавати транспортний засіб:

а) працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

б) працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством.

Частину четверту статті 16 виключено

Стаття 17. Основні права і обов'язки пішохода

Пішохід, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу (до пішоходів належать також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигунів, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу або інвалідну коляску), має право:

  • на переважне перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах;
  • при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони;
  • вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху;

Пішохід зобов'язаний:

  • рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці;
  • перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності - на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;
  • керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;
  • не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;
  • не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження;
  • стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;
  • не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Стаття 18. Основні обов'язки та права пасажира

Пасажир, тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним, зобов'язаний:

  • здійснювати посадку в транспортний засіб лише із спеціального майданчика, а в разі його відсутності - з тротуару чи узбіччя;
  • здійснювати посадку і висадку лише після повного припинення руху транспортного засобу;
  • не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом;
  • під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі.

Пасажир при користуванні транспортним засобом має право на:

  • безпечне перевезення себе і багажу;
  • відшкодування заподіяних збитків;
  • своєчасну і точну інформацію про умови і порядок руху.

Стаття 19. Основні права і обов'язки велосипедистів і погоничів тварин

Особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право:

  • їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Вони зобов'язані:

  • використовувати технічно справні та належним чином обладнані велосипеди;
  • не перевозити вантажів, що заважають керуванню;
  • не перевозити пасажирів, за винятком дітей віком до семи років, на спеціально обладнаному сидінні.

Погоничі тварин зобов'язані:

  • не залишати тварин на проїзній частині без догляду, не переганяти тварин через залізничні колії та дороги, вулиці поза спеціально відведеними місцями, а також через проїзну частину в темний час доби і в умовах недостатньої видимості.

Візки (сани) повинні бути обладнані світловідбиваючими пристроями, а в темний час доби - і ліхтарями.

Стаття 20. Навчання різних груп населення Правил дорожнього руху

Навчання громадян Правил дорожнього руху здійснюється згідно з типовими навчальними програмами, підготовленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки, погодженими з Міністерством внутрішніх справ України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту та затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки забезпечує вивчення Правил дорожнього руху в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, а також підготовку і перепідготовку педагогічних працівників, діяльність яких пов'язана з навчанням громадян Правил дорожнього руху та підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Розвиток у дітей навичок безпечної поведінки на дорогах розпочинається в дошкільних навчальних закладах із трирічного віку. У загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах може проводитися навчання учнів Правил дорожнього руху за програмами підготовки водіїв категорій A1, A, B1, B.

Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, засоби масової інформації надають допомогу у проведенні профілактичних заходів і в навчанні різних груп населення Правил дорожнього руху.

Читати форум «Законодавство, страхування…»
Пряма мова
Alex_I Alex_I Re: Снятие с учета / Сделка / Постановка на учет

МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ

25.01.2012 № 1661/ 10

Страховикам-членам МТСБУ
(за списком)

Щодо однозначності визначення
та застосування К2 та К4


Повідомляємо, що Президія МТСБУ на своїх засіданнях 11 та 19 січня 2012 року при обговоренні питань стосовно однозначності визначення та практичного застосування деяких коригуючих коефіцієнтів при розрахунку страхових платежів за внутрішніми договорами страхування прийняла (див. протокол № 296/2012 від 11.01.2012 та протокол № 297/2012 від 19.01.2012 ) відповідні управлінські рішення, які є обов’язковими для виконання усіма страховиками-членами МТСБУ.

Сутність прийнятих рішень полягає в наступному.
1. Відповідно до рішення Президії МТСБУ від 11.01.2012 (протокол № 296/2012) страховикам-членам МТСБУ визначати, розрахований актуарним методом, мінімальний розмір корегуючого коефіцієнту К4 (залежно від водійського стажу осіб, допущених до керування забезпеченим транспортним засобом) для страхувальників-фізичних осіб не менше, ніж 1,35 .
Це рішення набирає чинності з дати відправлення Дирекцією МТСБУ до страховиків-членів МТСБУ засобами корпоративного електронного зв’язку копії протоколу № 296/2012.
Звертаємо увагу на те, що згідно з вище прийнятим рішенням на Дирекцію МТСБУ з 20.01.2012 покладено контроль за виконанням страховиками-членами МТСБУ цього рішення та обов’язок щомісячно інформувати Президію МТСБУ.

2. Відповідно до рішення Президії МТСБУ від 19.01.2012 (протокол № 297/2012) страховикам-членам МТСБУ для однозначності визначення та застосування коригуючого коефіцієнту К2 (залежно від місця реєстрації транспортного засобу) керуватися наведеною нижче таблицею:
Визначення мінімального розміру коефіцієнта у залежності від місця реєстрації транспортних засобів (К2)
Місцезнаходження установи, яка зареєструвала транспортний засіб і зазначена в документі про реєстрацію транспортного засобу Мінімальний розмір К2
1 місто Київ
2 міста : Бориспіль, Боярка, Бровари, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь
3 міста :Дніпропетровськ, Одеса, Харків
4 міста: Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів, Миколаїв
5 міста: Алчевськ, Бердянськ, Біла Церква, Вінниця, Дніпродзержинськ, Горлівка, Євпаторія, Єнакієве, Житомир, Івано-Франківськ, Кам'янець-Подільский, Керч, Кіровоград, Краматорськ, Кременчук, Лисичанськ, Луганськ, Луцьк, Макіївка, Маріуполь, Мелітополь, Нікополь, Павлоград, Полтава, Рівне, Севастополь, Сєверодонецьк, Сімферополь, Слов'янськ, Суми, Тернопіль,Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернівці, Чернігів
6 населені пункти, які не зазначені в інших рядках
7 за межами України

Це рішення набирає чинності з дати відправлення Дирекцією МТСБУ до страховиків-членів МТСБУ засобами корпоративного електронного зв’язку копії протоколу №297/2012 від 19.01.2012.
Звертаємо також вашу увагу на те, що згідно з вище прийнятим рішенням на Дирекцію МТСБУ з 01.02.2012 покладено контроль за виконанням страховиками-членами МТСБУ цього рішення та обов’язок щомісячно інформувати Президію МТСБУ.
З огляду на викладене вище, просимо зміст прийнятих рішень Президією МТСБУ довести до відома всіх працівників та уповноважених представників страхової компанії, які займаються питаннями провадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами.
З повагою,

Заст. Генерального директора І.Гумінський



Коэффициенты для расчёта полиса ГО зависимости от места регистрации авто
по состоянию на 2018 г.

Место регистрации ТС Коэффициент
Киев 4,80
Борисполь, Боярка, Бровары, Васильков, Вишневое, Вышгород, Ирпень 2,50
Одесса, Харьков 3,40
Днепр, Донецк, Запорожье, Кривой Рог, Львов 2,80
Алчевск, Бердянск, Белая Церковь, Винница, Горловка, Каменское (Днепродзержинск), Евпатория, Житомир, Ивано-Франковск, Каменец-Подольский, Керчь, Кропивницкий (Кировоград), Краматорск, Кременчуг, Лисичанск, Луганск, Луцк, Макеевка, Мариуполь, Мелитополь, Николаев, Никополь, Павлоград, Полтава, Ровно, Севастополь, Северодонецк, Симферополь, Славянск, Сумы, Тернополь, Ужгород, Херсон, Хмельницкий, Черкасы, Черновцы, Чернигов 2,20
другие населенные пункты Украины 1,50
зарегистрированные в других странах 3,00
SuperSim SuperSim Re: Снятие с учета / Сделка / Постановка на учет

И сколько в год Вы будете экономить на ГОшке?
Alex_I Alex_I Re: Снятие с учета / Сделка / Постановка на учет
Всего на одну строку выше указаны текущие коэффициенты для расчёта полиса ГО зависимости от места регистрации авто. Разница в коэффициентах между Киевом и регистрацией в прочих населённых пунктах в 3.2 раза. Для авто с двигателем 1.6 в абсолютной величине полис дешевле примерно на 1200-1300 грн в год.

Заметили ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter