autoua
×
АвтоЗакон @ Autoua.net / Каталог документів / Експлуатація /
ДСТУ 4277:2004 Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі
Версія для друку  Версія для друку    Обговорити на форумі  Обговорити на форумі
Затверджено наказом Держспоживстандарту від 31.01.04 р. № 14

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів

Атмосфера

НОРМИ І МЕТОДИ ВИМІРЮВАНЬ ВМІСТУ ОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ ТА ВУГЛЕВОДНІВ У ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗАХ АВТОМОБІЛІВ З ДВИГУНАМИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА БЕНЗИНІ АБО ГАЗОВОМУ ПАЛИВІ

ДСТУ 4277:2004

 

Київ

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

2004


ВСТУП

Цей стандарт розроблено з метою створення нормативної бази для контролювання в умовах експлуатації екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на традиційних або альтернативних паливах.

Вимоги цього стандарту щодо екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на бензині, відповідають вимогам Директиви Європейського Союзу 96/96/ЄС “On the approximation of the laws of the Member States relating to roadworthiness tests for motor vehicles and their trailers” (“Про гармонізацію законів країн-учасниць щодо випробовування автомобілів та їхніх причепів на придатність до експлуатації”). Вимоги щодо екологічних показників автомобілів, двигуни яких працюють на газовому паливі, вводять уперше.

Цей стандарт вводить вимоги до автомобілів, обладнаних системами нейтралізації відпрацьованих газів, які також відповідають вимогам Директиви 96/96/ЄС. Для автомобілів, обладнаних системами нейтралізації відпрацьованих газів окиснювального типу, вимоги вводять уперше.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на автомобілі з двигунами, які працюють на бензині або газовому паливі (далі - автомобілі): нові і ті, що перебувають в експлуатації.

Стандарт установлює норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів під час роботи двигуна в режимах холостого ходу.

Стандарт не поширюється на автомобілі, повна маса яких менша ніж 400 кг, або максимальна швидкість не перевищує 50 км/год, на автомобілі з двотактними двигунами та газодизелями.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано терміни та визначення, наведені у ДСТУ 2984 та у цьому розділі.

3.1 робоча температура

діапазон температур охолоджувальної рідини або моторної оливи, які рекомендує підприємство-виробник для загальних умов експлуатації автомобіля після прогріву.

3.2 окиснювальний нейтралізатор

нейтралізатор, який забезпечує зниження вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах.

3.3 трикомпонентний нейтралізатор

нейтралізатор, який забезпечує зниження вмісту оксиду вуглецю, вуглеводнів та оксидів азоту у відпрацьованих газах.

3.4 гранично допустимий вміст оксиду вуглецю

вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах автомобіля, у разі перевищення якого автомобіль вважають таким, що не пройшов випробовування.

3.5 гранично допустимий вміст вуглеводнів

вміст вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобіля, у разі перевищення якого автомобіль вважають таким, що не пройшов випробовування.

 

4 НОРМИ ВМІСТУ ОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ ТА ВУГЛЕВОДНІВ І РЕЖИМИ ЇХ

КОНТРОЛЮВАННЯ

4.1 Режими роботи двигуна під час вимірювання

Вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів визначають під час роботи двигуна в режимі холостого ходу для двох частот обертання колінчастого вала (далі - вала) - мінімальної (nмін) і підвищеної (nпідв), що встановлені виробником.

Якщо значення цих частот не встановлено підприємством-виробником у технічних умовах чи документах з експлуатації автомобіля, то перевіряння здійснюють за nмін = 800хв-1 ± 100хв-1 і nпідв = 2200 хв-1 ± 100 хв-1.

Примітка. Перевіряння автомобілів, які працюють на бензині, в режимі підвищеної частоти обертання здійснюють лише в разі обладнання двигуна карбюратором.

4.2 Контролювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів

Контролювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів здійснюють:

а) на підприємствах, які експлуатують та обслуговують автомобілі: під час технічного обслуговування, після ремонту чи регулювання агрегатів, систем і вузлів, що впливають на вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах, під час вибіркових перевірянь автомобілів, а також на вимогу водіїв;

б) на підприємствах технічного обслуговування і ремонту автомобілів: під час технічного обслуговування автомобілів, після ремонту систем і вузлів, що впливають на вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах, а також на вимогу власників автомобілів;

в) на підприємствах, які виготовляють двигуни і автомобілі: під час випробовування готової продукції;

г) під час сертифікаційних випробовувань та технічного нагляду за сертифікованою продукцією;

д) під час державних технічних оглядів автомобілів;

е) під час перевіряння автомобілів у дорожніх умовах.

4.3 Норми вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів

4.3.1 Вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, не обладнаних системами нейтралізації відпрацьованих газів (далі - нейтралізатори), не повинен перевищувати межі, наведені у таблиці 1.

Примітка. Для автомобілів, які проходять обкатку (пробігом до 3000 км), допустимий вміст вуглеводнів у відпрацьованих газах збільшується на 20% порівняно з даними таблиці 1.

Таблиця 1 – Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів

у відпрацьованих газах автомобілів, не обладнаних

нейтралізаторами

 

Паливо, на якому працює двигун

Частота обертання

Оксид вуглецю, об’ємна частка, %

Вуглеводні, об’ємна частка, млн-1, для двигунів з числом циліндрів

до 4, включно

більше ніж 4

Бензин

nмін

3,5*

1200

2500

nпідв

2,0

600

1000

Газ природний

nмін

1,5

600

1800

nпідв

1,0

300

600

Газ нафтовий зріджений

nмін

3,5

1200

2500

nпідв

1,5

600

1000

* Для автомобілів, виготовлених до 1 жовтня 1986 р., допустимий вміст оксиду вуглецю становить 4,5%.

4.3.2 Вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, які працюють на бензині й обладнані нейтралізаторами, не повинен перевищувати межі, наведені у таблиці 2.

4.3.3 Автомобілі, які можуть працювати на двох видах палива, причому одна із систем живлення двигуна є основною, друга – резервною, перевіряють лише за роботи на основному паливі.

4.3.4 Автомобілі, які працюють на двох видах палива, причому обидві системи живлення є рівноцінними, перевіряють під час контролювання відповідно до 4.2 (а – д) за роботи на обох видах палива. Під час контролювання відповідно до 4.2 (е) автомобіль перевіряють на тому паливі, на якому він працював на момент перевіряння.

Таблиця 2 – Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів

у відпрацьованих газах автомобілів, обладнаних

нейтралізаторами

 

Частота обертан-ня

Автомобілі з окиснювальними нейтралізаторами

Автомобілі з трикомпонентними нейтралізаторами

Оксид вуглецю, об’ємна частка, %

Вуглеводні, об’ємна частка, млн-1

Оксид вуглецю, об’ємна частка, %

Вуглеводні, об’ємна частка, млн-1

nмін

1,0

600

0,5

100

nпідв

0,6

300

0,3

100

4.3.5 Будова, конструкція і якість виготовляння та складання агрегатів, вузлів і деталей автомобіля повинні забезпечувати виконання вимог цього стандарту протягом усього терміну експлуатації, за умови виконання правил експлуатації і обслуговування, зазначених у документах з експлуатації, які додають до автомобіля.

 

5 МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ

5.1 Порядок підготування та проведення вимірювання

5.1.1 Під час випробовування автомобіля для живлення двигуна треба застосовувати бензин або газове паливо і мастильні матеріали, що передбачені документами з експлуатації автомобіля і відповідають вимогам чинних нормативних документів на їх виготовляння.

5.1.2 Випускна система автомобіля повинна бути у повній комплектності, не мати прогарів, механічних пробоїн та нещільностей у з'єднаннях, які призводять до витоку відпрацьованих газів і підсмоктування повітря, що його визначають зовнішнім оглядом.

5.1.3 Перед вимірюванням двигун повинен бути прогрітим так, щоб температура охолоджувальної рідини (або моторної оливи для двигунів з повітряним охолоджуванням) була в межах діапазону робочих температур за рекомендаціями підприємства-виробника або, якщо такі дані відсутні - не менше ніж +80 °С.

5.1.4 Контролювання температурного режиму здійснюють за штатними покажчиками автомобіля або з використанням додаткових засобів вимірювання.

Примітка. З 1.01.2005 року запроваджують обов’язкове інструментальне визначання температури моторної оливи в системі змащування двигунів (як з рідинним, так і з повітряним охолоджуванням), яка повинна бути в діапазоні робочих температур за рекомендаціями підприємства-виробника або, якщо такі дані відсутні - від +80 °С до +100 °С (для двигунів з повітряним охолоджуванням верхня межа робочих температур не повинна перевищувати +120 °С).

5.1.5 Вимірювання необхідно проводити в такій послідовності:

  • встановити важіль перемикання передач (вибирач швидкості для автомобілів з автоматичною коробкою передач) у нейтральне положення;
  • загальмувати автомобіль стоянковим гальмом;
  • підкласти під колеса автомобіля упорні колодки;
  • зупинити двигун (якщо він працював);
  • відкрити капот моторного відсіку;
  • під'єднати тахометр;
  • занурити пробовідбиральний зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину не менше ніж 300 мм від зрізу (у разі косого зрізу заміряють від короткої кромки зрізу);
  • повністю відкрити повітряну заслінку;
  • запустити двигун;
  • збільшити частоту обертання вала двигуна до nпідв і витримати цей режим протягом не менше ніж 30 с;
  • встановити мінімальну частоту обертання вала двигуна і після стабілізування показів газоаналізатора, але не пізніше ніж через 60 с, виміряти вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів (за результат вимірювання беруть середнє арифметичне значення між максимальним і мінімальним показами приладу за інтервал вимірювання);
  • встановити підвищену частоту обертання вала двигуна nпідв і після стабілізування показів газоаналізатора, але не пізніше ніж через 60 с, виміряти вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів (за результат вимірювання беруть середнє арифметичне значення між максимальним і мінімальним показами приладу за інтервал вимірювання);

Примітка 1. Якщо автомобіль має декілька випускних труб, то вимірювання необхідно проводити в кожній з них окремо. За результат вимірювання беруть більший із одержаних результатів вимірювання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів у кожній із випускних труб.

Примітка 2. Для проведення вимірювання або регулювання двигуна в закритому приміщенні газовідвід, з'єднаний з випускною системою автомобіля, повинен мати отвір, що його можна закривати, куди вводять пробовідбірник газоаналізатора. Якщо неможливо встановити пробовідбірник на глибину 300 мм, треба скористатися додатковим патрубком.

5.1.6 За результатами вимірювання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів заповнюють протокол (додаток А).

5.1.7 Автомобіль, для якого вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах не перевищує гранично допустимих значень за п.4.3, вважають таким, що пройшов випробовування.

5.2 Засоби вимірювання

5.2.1 Засоби вимірювання повинні бути повірені відповідно до вимог ДСТУ 2708.

5.2.2 Для визначання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів необхідно застосовувати газоаналізатори безперервної дії зі стрілочними, цифровими чи іншими пристроями, що реєструють результати вимірювання, працюють за принципом інфрачервоної спектроскопії і мають сталу часу разом з системою відбирання відпрацьованих газів, якою комплектують газоаналізатор, не більше ніж 30 с.

У разі застосування газовідбірної магістралі, конструкція якої призводить до зростання сталої часу, необхідно скоригувати на відповідну величину тривалість режимів підготування та вимірювання відповідно до 5.1.5.

5.2.3 Шкала газоаналізатора повинна забезпечувати можливість вимірювання відповідно до 4.3 величин вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів.

5.2.4 Вимоги до газоаналізаторів оксиду вуглецю.

5.2.4.1 Шкала газоаналізатора оксиду вуглецю повинна бути проградуйована за бінарною газовою сумішшю (оксид вуглецю в повітрі чи азоті) в об'ємних частках, визначених у відсотках оксиду вуглецю.

5.2.4.2 Основна абсолютна похибка газоаналізатора для діапазону від 0 до 5,0 % не повинна перевищувати ± 0,25 %.

5.2.4.3 Основна абсолютна похибка газоаналізаторів, виготовлених після 1.01.2005 року, не повинна перевищувати:

  • ± 0,05 % для діапазону від 0 до 1 %;
  • ± 0,2 % для діапазону від 0 до 5 %.

5.2.4.4 3 1.01.2007 року основна абсолютна похибка газоаналізаторів, що перебувають в експлуатації, повинна відповідати вимогам 5.2.4.3.

5.2.5 Вимоги до газоаналізаторів вуглеводнів.

5.2.5.1 Шкала газоаналізатора вуглеводнів повинна бути проградуйована за бінарною газовою сумішшю (пропан в азоті) в об'ємних частках, визначених в частках на мільйон гексану (млн-1).

5.2.5.2 Основна абсолютна похибка газоаналізатора не повинна перевищувати:

  • ± 50 млн-1 для діапазону від 0 до 1000 млн-1;
  • ± 500 млн-1 для діапазону від 0 до 10000 млн-1.

5.2.5.3 Основна абсолютна похибка газоаналізаторів, виготовлених після 1.01.2005 року, не повинна перевищувати:

  • ± 50 млн-1 для діапазону від 0 до 1000 млн-1;
  • ± 150 млн-1 для діапазону від 0 до 3000 млн-1.

5.2.5.4 З 1.01.2007 року основна абсолютна похибка газоаналізаторів, що перебувають в експлуатації, повинна відповідати вимогам 5.2.5.3.

5.2.6 Газоаналізатори оксиду вуглецю та вуглеводнів, виготовлені після 1.01.2005 року, повинні забезпечувати можливість для під’єднання пристрою документального фіксування результатів вимірювання. З 1.01.2007 року газоаналізатори, що перебувають в експлуатації, повинні мати в комплекті такий пристрій.

5.2.7 Вимоги до тахометрів для вимірювання частоти обертання колінчастого вала двигуна.

5.2.7.1 Основна абсолютна похибка тахометра для вимірювання частоти обертання колінчастого вала двигуна не повинна перевищувати:

  • ± 25 хв-1 для діапазону від 0 до 1000 хв-1;
  • ± 500 хв-1 для діапазону від 0 до 10000 хв-1.

5.2.7.2 Основна абсолютна похибка тахометрів, виготовлених після 1.01.2005 року, не повинна перевищувати:

  • ± 20 хв-1 для діапазону від 0 до 1000 хв-1;
  • ± 100 хв-1 для діапазону від 0 до 5000 хв-1.

5.2.7.3 З 1.01.2007 року основна абсолютна похибка тахометрів, що перебувають в експлуатації, повинна відповідати вимогам 5.2.7.2.

5.2.8 Основна абсолютна похибка пристрою для вимірювання температури моторної оливи не повинна перевищувати ± 10 ° С для діапазону від +50 °С до +150 °С.

 

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1 Під час проведення вимірювання треба дотримуватися вимог безпеки за ДНАОП 0.00-1.28-97.

6.2 Приміщення, призначені для вимірювання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, повинні бути обладнані примусовою та природною вентиляцією, що забезпечує санітарно-гігієнічні вимоги до повітря в зоні вимірювання згідно з ГОСТ 12.1.005.

6.3 Рівень шуму в зоні проведення вимірювання згідно з ГОСТ 12.1.003.

6.4 Рівень вібрації в зоні проведення вимірювання згідно з ГОСТ 12.1.012.

6.5 Під час підготування та проведення вимірювання заборонено торкатися рухомих частин двигуна та нагрітих частин системи випускання відпрацьованих газів.

6.6 Під час вимірювання треба вжити заходів, що запобігають самочинному руху автомобіля.

6.7 Перед увімкненням приладів у мережу змінного струму напругою 220 В переконатись у наявності заземлення приладу.

6.8 Під час роботи з приладами, що працюють від мережі напругою 220 В, треба дотримуватися правил безпечної експлуатації електроустановок за ДНАОП 0.00-1.21 та вимог безпеки, зазначених у документах з експлуатації цих приладів.

 

 

Додаток А

(довідковий)

Форма протоколу випробування

ПРОТОКОЛ №____ від “___”____________200__ р.

вимірювання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів

у відпрацьованих газах автомобіля

Назва підприємства і місце проведення вимірювання_________________________

Марка і модель автомобіля ______________________________________________

Номер шасі (кузова), державний номер автомобіля __________________________

Наявність нейтралізатора і його тип: окиснювальний/трикомпонентний ________

Марка, модель, зав.номер, рік випуску газоаналізатора, дата повірки ___________

_____________________________________________________________________

Результати вимірювання вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів

Частота обертання

Результати вимірювання вмісту

Гранично допустимий вміст

оксиду вуглецю, %

вуглеводнів,

млн-1

оксиду вуглецю, %

вуглеводнів,

млн-1

nмін

 

 

 

 

 

 

 

   

nпідв

       

Висновок про відповідність вимогам ДСТУ __________________________________

Виконавці:

 

(посада)

 

(підпис)

 

(П.І.Б.)

 

 

 

 

 

(посада)

 

(підпис)

 

(П.І.Б.)

Читати форум «Законодавство, страхування…»
Пряма мова
DiSi DiSi Re: У виновника нет полиса
Заплатит за экспертизу. МТСБУ если будет выплата ее компенсирует. Если не будет, не компенсирует.
Amateur Amateur Re: У виновника нет полиса
0. На кого составлен протокол? Права изымали, у кого? Я так понимаю, что если у брата нет совсем ничего, то и права у него не изымали (иначе бы выдали временный талон)?
1. Мониторить дело в районом суде по месту ДТП, ну или по ссылке.
2. Эксперт обязан вызвать вторую сторону на экспертизу (эксперты
это знают), по этому озаботиться адресом регистрации второй стороны.
В суде распишут дело на судью, обращаться в канцелярию и проибщать видело к делу, узнать на каком носителе принимают электронку.
4. Не кипишевать, если прав, да еще и протокол на вторую сторону - все будет ОК, но на заседание стоит прийти и удостовериться, опять же получить решение суда.
Aleksandr71 Aleksandr71 Re: У виновника нет полиса
протокол это не приговор , все решается в суде.
решается на основании документов и доводов сторон.

Заметили ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter